Слайд 1. Психічні процеси в нормі та патології: відчуття Поняття, класифікація, фізіологічні механізми та розлади відчуттів Виконала: студентка групи 1-26МБ Софія Глоба Слайд 2. Поняття про відчуття Відчуття — це найпростіший психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу, а також внутрішнього стану організму під час безпосередньої дії подразників на органи чуття. Значення відчуттів: • первинне джерело знань про зовнішній світ; • забезпечення зв’язку організму з навколишнім середовищем; • відображення внутрішнього стану організму; • основа для сприймання, пам’яті та мислення. Слайд 3. Будова аналізатора за І. Павловим Аналізатор — це функціональна система, яка сприймає, проводить і аналізує подразнення. Периферичний відділ — рецептор Сприймає енергію подразника та перетворює її на нервовий імпульс. Приклади: сітківка ока, слухові рецептори, рецептори шкіри. Провідниковий відділ Передає нервові імпульси від рецепторів до центральної нервової системи. Центральний, або кірковий, відділ Відповідна ділянка кори головного мозку, де відбувається аналіз і синтез сигналів та формується відчуття. Слайд 4. Класифікація відчуттів Екстероцептивні: відображають властивості зовнішнього середовища — зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові та температурні. Інтероцептивні, або органічні: відображають стан внутрішніх органів і процесів — голод, спрагу, нудоту, біль і самопочуття. Пропріоцептивні: забезпечують відчуття положення та руху тіла — м’язово-суглобове чуття, відчуття рівноваги та руху. Слайд 5. Основні властивості відчуттів у нормі • Якість — специфічна особливість відчуття: звук, колір, запах або смак. • Інтенсивність — сила відчуття, що залежить від сили подразника та стану рецептора. • Тривалість — час, протягом якого зберігається відчуття. • Просторова локалізація — здатність визначати місце дії подразника. • Абсолютний поріг — мінімальна сила подразника, яка викликає відчуття. • Різницевий поріг — мінімальна різниця між подразниками, яку людина може помітити. • Адаптація — пристосування чутливості до тривалої або повторної дії подразника. Слайд 6. Чутливість і її розвиток Чутливість — це здатність аналізаторів реагувати на подразники та відображати їхні властивості. Сенсибілізація — підвищення чутливості аналізаторів під впливом тренування, професійної діяльності або взаємодії органів чуття. Приклад: розвиток слуху в музикантів. Синестезія — виникнення відчуття однієї модальності під впливом подразника іншої модальності. Приклад: сприймання звуків як певних кольорів. Слайд 7. Порушення відчуттів Розлади відчуттів можуть виникати внаслідок порушення роботи: • рецепторів; • периферичних нервів; • провідникових шляхів; • центральних відділів аналізаторів; • кори головного мозку. Основні групи розладів: • кількісні — зміна сили або інтенсивності відчуттів; • якісні — поява незвичайних або спотворених відчуттів.
Слайд 1. Психічні процеси в нормі та патології: відчуття
Поняття, класифікація, фізіологічні механізми та розлади відчуттів
Виконала: студентка групи 1-26МБ
Софія Глоба
Слайд 2. Поняття про відчуття
Відчуття — це найпростіший психічний процес відображення окремих властивостей предметів і явищ навколишнього світу, а також внутрішнього стану організму під час безпосередньої дії подразників на органи чуття.
Значення відчуттів:
• первинне джерело знань про зовнішній світ;
• забезпечення зв’язку організму з навколишнім середовищем;
• відображення внутрішнього стану організму;
• основа для сприймання, пам’яті та мислення.
Слайд 3. Будова аналізатора за І. Павловим
Аналізатор — це функціональна система, яка сприймає, проводить і аналізує подразнення.
Периферичний відділ — рецептор
Сприймає енергію подразника та перетворює її на нервовий імпульс. Приклади: сітківка ока, слухові рецептори, рецептори шкіри.
Провідниковий відділ
Передає нервові імпульси від рецепторів до центральної нервової системи.
Центральний, або кірковий, відділ
Відповідна ділянка кори головного мозку, де відбувається аналіз і синтез сигналів та формується відчуття.
Слайд 4. Класифікація відчуттів
Екстероцептивні:
відображають властивості зовнішнього середовища — зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові та температурні.
Інтероцептивні, або органічні:
відображають стан внутрішніх органів і процесів — голод, спрагу, нудоту, біль і самопочуття.
Пропріоцептивні:
забезпечують відчуття положення та руху тіла — м’язово-суглобове чуття, відчуття рівноваги та руху.
Слайд 5. Основні властивості відчуттів у нормі
• Якість — специфічна особливість відчуття: звук, колір, запах або смак.
• Інтенсивність — сила відчуття, що залежить від сили подразника та стану рецептора.
• Тривалість — час, протягом якого зберігається відчуття.
• Просторова локалізація — здатність визначати місце дії подразника.
• Абсолютний поріг — мінімальна сила подразника, яка викликає відчуття.
• Різницевий поріг — мінімальна різниця між подразниками, яку людина може помітити.
• Адаптація — пристосування чутливості до тривалої або повторної дії подразника.
Слайд 6. Чутливість і її розвиток
Чутливість — це здатність аналізаторів реагувати на подразники та відображати їхні властивості.
Сенсибілізація — підвищення чутливості аналізаторів під впливом тренування, професійної діяльності або взаємодії органів чуття.
Приклад: розвиток слуху в музикантів.
Синестезія — виникнення відчуття однієї модальності під впливом подразника іншої модальності.
Приклад: сприймання звуків як певних кольорів.
Слайд 7. Порушення відчуттів
Розлади відчуттів можуть виникати внаслідок порушення роботи:
• рецепторів;
• периферичних нервів;
• провідникових шляхів;
• центральних відділів аналізаторів;
• кори головного мозку.
Основні групи розладів:
• кількісні — зміна сили або інтенсивності відчуттів;
• якісні — поява незвичайних або спотворених відчуттів.
Created using ChatSlide
Цей текст охоплює основи відчуттів як ключового аспекту психічного відображення, включаючи їх визначення та класифікацію. Розглядається фізіологія відчуттів, зокрема роль рецепторів та властивостей, таких як адаптація і чутливість. Також обговорюються практичні висновки, що стосуються причин відчуттів, їх кількісних та якісних характеристик, а також важливість діагностики для розуміння сенсорних процесів.