Слайд 1 «А чи достатньо клітковини ви їсте?» Бо проблема часто не в тому, що людина їсть «погано», а в тому, що вона не добирає рослинного різноманіття. EFSA визначає 25 г/добу як достатнє споживання для нормальної роботи кишечника дорослого, причому вищі надходження асоціюються з додатковими перевагами для здоров’я. 25 г — мінімальний орієнтир. 30 г+ — хороша практична ціль для багатьох жінок. Слайд 2. «Клітковина — це не одна речовина» Розчинна - утворює гелі, сповільнює спорожнення шлунка та всмоктування глюкози, частина ферментується мікробіотою. Нерозчинна - більше впливає на об’єм калових мас і транзит. Ферментована клітковина Мікроорганізми використовують частину клітковини як субстрат і утворюють коротколанцюгові жирні кислоти — ацетат, пропіонат, бутират. Вони беруть участь у регуляції кишкового бар’єра, імунних та метаболічних процесів. Тому нам потрібна не просто «клітковина», а різноманітність джерел клітковини. «4 точки входу клітковини» простий алгоритм: КОЖНОГО ДНЯ: 1. Овочі — 400–500+ г 2. 1–2 порції фруктів/ягід 3. 1 порція бобових або цільного зерна 4. Насіння/горіхи І не обов’язково все виконувати ідеально. Це набагато практичніше, ніж рахувати кожен грам. 6. клітковину і метаболізм» Клітковина → глюкоза В’язкі типи клітковини можуть сповільнювати всмоктування вуглеводів і зменшувати постпрандіальні глікемічні піки. Клітковина → холестерин Частина розчинної/в’язкої клітковини впливає на кишкове середовище та циркуляцію жовчних кислот, сприяючи виведенню частини жовчних кислот із калом. Клітковина → мікробіота Ферментована клітковина → мікробіота → SCFA → сигнали, які можуть впливати на метаболізм. Клітковина — це не просто баласт. Це субстрат для метаболічної взаємодії між їжею, мікробіотою та організмом. 7. + естрогени Естроген проходить через печінку → кон’югується → потрапляє з жовчю в кишечник. Далі його доля залежить, зокрема, від кишкового середовища та мікробіоти. Є бактеріальні ферменти, зокрема β-глюкуронідаза, які можуть декон’югувати естрогенні метаболіти та впливати на їх повторне надходження в циркуляцію — це частина так званої ентерогепатичної циркуляції естрогенів. І тут клітковина важлива тому, що вона: підтримує регулярне випорожнення → впливає на склад/метаболізм мікробіоти → впливає на кишкову обробку стероїдних метаболітів. Є дані, що харчування та споживання клітковини можуть впливати на екскрецію естрогенів і їх ентерогепатичну циркуляцію, але це не означає, що клітковина «виводить надлишок естрогену» у кожної жінки. 8. Що відбувається після печінки? Метаболізовані сполуки, зокрема метаболіти гормонів, можуть потрапляти в жовч і кишечник. І тут кишечник стає не пасивною трубкою, а частиною системи детоксикації та виведення. Детоксикація не закінчується в печінці. Важливо, що організм робить із метаболітами після того, як печінка їх обробила. Клітковина бере участь у модулюванні кишкового вмісту, мікробіоти та ентерогепатичної циркуляції.